Олени Рассуждай - Келих свободы

Стисну в кулак
усі ті жалі,
Лиш дай знак,
живи у мені,
Надіє палка,
ти рани лікуєш.
Не згасне іскра,
знов світло даруєш.
І навіть у тьмі
знаходжу я шлях,
бо віра в мені
ламає мій страх.
Де світло в душі
ніколи не гасне, —
там навіть в імлі
можу бачити ясно.
Солодко там,
де мрії цвітуть,
де щастя, як стан,
а життя має суть.
Там зорі ясніють,
там світло живе,
і крила надії
ведуть у нове.
І навіть у тьмі
знаходжу я шлях,
бо віра в мені
ламає мій страх.
Де світло в душі
ніколи не гасне, —
там навіть в імлі
можу бачити ясно.
Я вип’ю до дна
келих свободи,
щоб жити сповна,
без болю й незгоди.
Я душу відкрию
для правди й добра,
щоб в серці надія
як квітка цвіла.
І навіть у тьмі
знаходжу я шлях,
бо віра в мені
ламає мій страх.
Де світло в душі
ніколи не гасне, —
там навіть в імлі
можу бачити ясно.