MaizheRazom - А любов, мов сніг, на весні розтане

Там, де вітер спить поміж двох верб,
Ми клялись любить — та згубили все.
Розцвітав бузок і шуміла даль,
Та зійшла на серце тиха жаль.
А любов, мов сніг,
на весні розтане,
А любов, мов тінь,
крізь роки не стане.
А любов, мов сніг,
на весні розтане,
А любов, мов тінь,
крізь роки не стане.
Я іду туди, де цвіла роса,
Де твоя сльоза, наче небеса.
Там шумить трава, мов жива вода,
А між нами вже — тиша й самота.
А любов, мов сніг,
на весні розтане,
А любов, мов тінь,
крізь роки не стане.
А любов, мов сніг,
на весні розтане,
А любов, мов тінь,
крізь роки не стане.
Все пройшло, як день, наче сон короткий,
Впав листок на шлях, став прощальний дотик.
Я згадаю мить, де твої слова
Жили у серці, наче весна жива.
А любов, мов сніг,
на весні розтане,
А любов, мов тінь,
крізь роки не стане.
А любов, мов сніг,
на весні розтане,
А любов, мов тінь,
крізь роки не стане.
А любов, мов сніг,
на весні розтане,
А любов, мов тінь,
крізь роки не стане.
А любов, мов сніг,
на весні розтане,
А любов, мов тінь,
крізь роки не стане.