ROMMEDIA - Вона

Вона мов буде томлено небев бержи ніг на
втомленій землі мені нічого світі ж не
треба лиш обіймати руки ті малі нас тих
квітів що цвітуть нас згарищі де навіть
тінь не віддає тепла і любові ніжні
відва і слова до вічності везла я б
зупинив усі часи дороги Ги, щоб лиш для
неї сонце вигравало, щоб кожен день
знімав із неї вдому, щоб кожне рано
щастям обіймало. Я не словами, серцем,