MONATIK, Культурні сили - С.У.МИ25

Людина, вона це все вже знаходить
Гарно своїх дітей, та вони були нормальні
Вчували інших
Дуже добре, що вона мене розуміє

Справді щиро
Я бачу сонце встає
Бачу падає, як тіло ті змінює
Розтосування своє

Я бачу люди встають
Бачу, падають як в тіло тіні тіли лють
Повільно шле в далеку путь, то я не бачу ще

Подібних рухів, як твої
Все в мені, все в мені
Не сірі будні, швидкі дні
Хочеться знову й знову

Хочеться знову
Танцювати з тобою
Не хочеться лиш
Знову й знов

Хочеться лиш
Знову й знов
Хочеться лиш
Знову й знов

Танцювати з тобою
Жити лише так, я чув, як море шумить
Я чув, як тіша
Полить

Як рідне місто, що спить, прокидалось і зникало у мить
Я чу постріли слів, я чу темноту днів
Я чу те, що ніхто ніколи почути би не хотів

Та я не чую ще
Подібний голос, як твій
І все в мені, о, все в мені
Не сірі будні, швидкі дні

Хочеться знову й знову
Хочеться знову
Співати з тобою
Не хочеться лиш
Знову й знову, знову й знову

Хочеться лиш
Знову й знову
Співати з тобою

І жити лише так
Хочеться лишитись
Знову хочеться лишитись
Хочеться лишитись
Жити лише так
Хочеться лишитись
Ні, хочеться лишитись
Мені хочеться лишитись
І жити лише так

Я бачу, сонце стає
З тобою