Мертвий півень - Поезія хмільних дворів

Я вмер від білої гарячки,
І вже давно зотлів мій прах,
Але, реб’ята, до всирачки
Я пив у київських дворах!
Вам не пізнать щемке те щастя
Уже ніколи і ніде,
Коли у тихий вечір пляшка
По колу п’яних друзів йде.
В безалкогольному майбутті,
В епоху чемних патрулів,
Мені вас жаль, бо ви забули
Хмільну поезію дворів,
Поезію хмільних дворів