KAVA - Не почув

Мама сказала, до неї не йди
У тій хаті темно, пусто, без води. Її слова, то вітер, то дим, та сердце моє все тягнеться за ним.
Я сам собі стій, та не тримаюсь, іди. І знов, і знов повертаюсь туди.
Знов и знов повертаюсь туди.
До ней, до ней, в очах ей грим.
До ней, до ней, в безоднюю мову дим.
Мама сказала, та я не почув.
Мама сказала, та я все забуду.
До ней, до ней, в очах ей грим.
До ней, до ней, в безоднюю мов могу дим.
Мама сказала, та я не почув, мама сказала, та я все забуд.
Там на порозі, мов, місяць стоїть, смехи і тихи, як ніч на блакить.
Ще потом кличе, веде крізь в огні, а я не в силі спинити ці дні.
Мама оказала там холод и страх, мама оказала там холод и страх, мама оказала там холод и страх, мама оказала там холод и страх, життя, і знов повертаюсь, там моє бутя.
До неї, до неї в очах її грим, до неї, до неї беззод, бездоню молодим, мама сказала, та я не почув, мама сказала, что я все забыл.